Весна
Все ще весни немає... На дворі вже понад тиждень Як березень прийшов, Але зима все не відпускає нас. Невже весні страшно? Невже ти чогось боїшся, весна? Звісно ж... За вікном лютує війна, Ніби сніжна буря. За вікном вмирають солдати, Ніби соняшник тягнеться до сонця, Ніби маки проростають. А ті маки кров'ю политі... Сію сію поспіваю, Нехай ті маки ростуть, Нехай соняшник тягнеться й далі до сонця, То ж це добре. Отож, весна, чого тобі страшно? Ми тепер залишимось разом з тобою, Рідно, ненько, Ми нікуди не втікаємо, Ми разом! Війна закінчиться 9 квітня, Новий День перемоги відсвяткуємо На місяць раніше. Невже ми пережили новітню історію? Ми пережили всесвітню історію, Ми разом Вже назавжди. Весна поховає отих позорних Клятів іродів проклятих, А літо принесе нам нове свято, Новий День Незалежності! А літом пролунають дзвоники Щасливих людей. А ранньою весною Ми ще переживемо Цю новітню історію України. t.me/limonnoapel
2022-11-14 11:16:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3829
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3959