Сон закоханої

Олріа Вайт

Проходять дні Дивлюсь я у вікно , Так побачити хочу в далі Образ ніжний тіла твого . Не знаю що сталось , Чому я так тужу ? Стидаюсь , підійти боюсь Ще мить і біля тебе вже сиджу . Танцювати буду я з тобою Що ж діється зі мною , Чому саме я , тебе без розуму люблю ? Що , чому я це роблю ? Та тут світанок і знов день Побачити так хочу , хоча б твою тінь Люблю , вмираю за тобою Та знай , не здамся я без бою ! Тебе нікому не віддам Нехай залишиться на серці шрам ! Ти ! Ніхто більше не важливий , Як хочу бути я з тобою милий ! І знову я побачила тебе , невже це сон Невже я знову сплю ?! Стоїш , мене чекаєш он І тепер я даю волю Почуттям , які давно в мені сиділи Нарешті і вони доспіли , Тобі плоди любові хочу дати , Тому підходжу щоб сказати Як хочу я тебе поцілувати !

2019-11-04 11:02:50

5

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3318

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2585