Сон закоханої
Проходять дні Дивлюсь я у вікно , Так побачити хочу в далі Образ ніжний тіла твого . Не знаю що сталось , Чому я так тужу ? Стидаюсь , підійти боюсь Ще мить і біля тебе вже сиджу . Танцювати буду я з тобою Що ж діється зі мною , Чому саме я , тебе без розуму люблю ? Що , чому я це роблю ? Та тут світанок і знов день Побачити так хочу , хоча б твою тінь Люблю , вмираю за тобою Та знай , не здамся я без бою ! Тебе нікому не віддам Нехай залишиться на серці шрам ! Ти ! Ніхто більше не важливий , Як хочу бути я з тобою милий ! І знову я побачила тебе , невже це сон Невже я знову сплю ?! Стоїш , мене чекаєш он І тепер я даю волю Почуттям , які давно в мені сиділи Нарешті і вони доспіли , Тобі плоди любові хочу дати , Тому підходжу щоб сказати Як хочу я тебе поцілувати !
2019-11-04 11:02:50
5
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3459
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2400