Сон закоханої

Олріа Вайт

Проходять дні Дивлюсь я у вікно , Так побачити хочу в далі Образ ніжний тіла твого . Не знаю що сталось , Чому я так тужу ? Стидаюсь , підійти боюсь Ще мить і біля тебе вже сиджу . Танцювати буду я з тобою Що ж діється зі мною , Чому саме я , тебе без розуму люблю ? Що , чому я це роблю ? Та тут світанок і знов день Побачити так хочу , хоча б твою тінь Люблю , вмираю за тобою Та знай , не здамся я без бою ! Тебе нікому не віддам Нехай залишиться на серці шрам ! Ти ! Ніхто більше не важливий , Як хочу бути я з тобою милий ! І знову я побачила тебе , невже це сон Невже я знову сплю ?! Стоїш , мене чекаєш он І тепер я даю волю Почуттям , які давно в мені сиділи Нарешті і вони доспіли , Тобі плоди любові хочу дати , Тому підходжу щоб сказати Як хочу я тебе поцілувати !

2019-11-04 11:02:50

5

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1205

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4851