Вірші
Всі
Ти...
Я хочу теплий шарф,
чашку чаю і твої руки.
Ще я хочу кудись,
далеко за небокрай.
Я хочу бути всім,
що ти так любиш.
Твоїми звичними речами.
Я хочу зашпоркнувшись,
не падати із хворих поверхів.
Плюс ще, до того,
не розбиватись.
Щоб потім знову
в тебе не закохатись.
Поховати в собі пам'ять,
що вже просякла тобою.
Де бемольно йшов паралельно трохи.
Ні, ти був не перехожий.
Ти був: кожною весною,
кожним сонцем, дощем і сніговою грозою, кожним зламаним складом слова, русявим богом, так все таки русявим богом.
Ти вже не всюди,
тому що далеко.
Але, знову треба знати твою, погоду.
Твої, може мої, а може схожі дороги.
Наші.Чіїсь. І ти наступаєш на ноги.
Словами, очами, и солодким занатто твоїм басом.
Напевно солодким басом.
Ранок туманно, застигша земля під ногами і я, поміж машин, тварин і чужих мені постатей людей.
А в тобі і мені всього лиш два слова і крапка.
І для багатьох － це вже безнадійно.
Без способів чесних, і не чесних
А може це трошки божевілля.
Мені хочеться стати всім для тебе
Повітрям, словом, квітучою весною.
Але я залишаюсь в одному і тому самому часі, слові і спогаді.
Спогаді про наші мрії.
За вікном скоро буде березенбіситись,
а зараз перший сніг,хруст,січень.
І хто знає, що тобі буде снитись?
Весна.Вулиця.Пітьма.
Ти приїдеш вночі.Тихо.Сиро.
Лиш один раз, коли можна бути пустими словами, без заповнених залів, і чужих мені скандалів, і без тих, хто на завтра записаний в роман.
Кажуть, що добре було
піти у спорт і науку.
Кажуть, що правильно
нормально спати і
дотримуватись режиму.
Але все, що я зараз хочу － це взяти твою руку і сказати давай утечем.
І не знати, як ти, з ким ти, і чого...
Вискакувати до весни, на пусту голову через дах. Поки плеєр не сяде. І ти в ньому, в кожній пісні, кожному слові,
ти за кожним поворотом,і напевне не спиш.
Для кого ти живеш, для кого сумуєш?
До чого тут всі твої нотні листи?
Навіщо ти знову димиш? Не пали, ну будь ласка!
Щасливі люди не палять.
5
Це знову для тебе із під рук не поета.
Шкода, що на відбувші
від платформи потяги не продають квитки.
І якщо людину не обійняти то її напевне немає.
А на календарі знову 26 квітня
6
Сьогодні знову в моді
Сидіти тихо на дворі.
Навкруг ліниво бродять
Постаті перехожих.
Сумуючі обличчя,
Великі перешкоди,
Мені треба щезнути,
Колись грубо мені тебе обіцяли,
А знаєш, я ж зовсім не просила.
Я не хочу до тебе на каву або чай.
Бути тобі кимось. Кимось важливим і гарним.
А потім хтось сильний дуже тужить
Чекає два роки щоб дочекатись моменту
Чи, може, вже навіть не пам'ятає
2017 тільки якщо.і очі, його гарні зелені очі.
Цей грубий березень. Дуже грубий березень.
Мене можна не пам'ятати як дорослим про дітей.
Закривати дерев'яні двері
Через час, надіятись, вірити.
А після не вірити.
А на календарі знову 26 квітня.
1
0
356
