Земної породи
Десь в полях заспівав стрибунець -коник, Жук бронзовка вмостився на підвіконні... А серця струни райдуги лоскочуть І напитися роси з долоні хочуть. Природа - мати, пригорни, приголуб свою доню... Я земна, я земна, як всі люди! Я пелюстка твоя, що життя любить! Дай напитись роси з твоєї долоні, Посміхнись, приголуб рідну доню.
2020-03-23 16:22:35
11
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6215
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3263