Повертайся
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Повертайся. Повертайся у рідний твій дім - Буде весело знову в ньому. Не звертайся до ворогів - Хай загинуть вони в своїй злобі. "Повертайся..."- шепоче ніч. Вогняними думками про тебе Лину віршами. В тому річ, Що не зможеш ти жити без мене. Повертайся, палай, як завжди, Гострим словом неправду крушити! Повертайся, бо на Землі Не зумієш без правди жити.
2021-10-26 19:21:09
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Станислав КРАЙНОВ СПАСИБО за понимание и поддержку
Відповісти
2021-10-30 14:08:06
1
Станислав КРАЙНОВ
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Незачто главное чтобы у вас Дмитрием все было хорошо.
Відповісти
2021-10-30 14:16:45
2
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Станислав КРАЙНОВ 😄😇☀️
Відповісти
2021-10-30 14:47:23
Подобається
Інші вірші поета
Гарне життя Цвірінь Вот в сердце нож Синичка с блакитним чубчиком
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
GannMorgana
@GannMorgana
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1513
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3280