Горіх та білочки
Стоїть горіх старий і мудрий, Був зломаний дітьми не раз. Він навесні вплітав у кудрі Чудні сережки - просто клас! Більчата бігають по гіллях У пошуках плодів. Як на весіллі В нас, танцюють білки вальс за нас. А ми наївній дітворі шепочемо: - Диви, дивись як білочки стрибають! Клас! Не зна дитина, що то вальс У пошуках надій і щастя Знайти для більченят у день хоч раз Поживу.
2020-06-11 17:05:22
20
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Alminton і тобі доброго ранку(( А як же ж інакше???(((( В особистих повідомленнях мало "глядачів")))) Та не вибачайся, ти мабудь без досвіду спілкування на цій платформі... Хоча я також інколи забуваюся..., що читають не двоє))))
Відповісти
2020-06-12 02:09:30
1
Дмитрий Данилов
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Ты не забываешься, ты летаешь.
Відповісти
2020-06-12 05:10:17
1
Alminton
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК є в мене досвід спілкування. Просто щоб не було такого, потрібно перевіряти вірш перед публікуванням, це не так важко.
Відповісти
2020-06-12 07:19:18
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2748
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4968