Дракончикам бажаю
(18+)
Дракон чекає і мене, Та най він здохне чи помре, Все кодло їхніх тварей - Одного я чекаю. Пробач, Господь, і пробач, Мамо, Бажаю дітям їхнім жить так само, Як побажали тії тварі мені на пенсії пожить, Зустріти старість в чужім краї І усамітнено дожить. _______ Ти права, Аманда, - кожен життя своє пише, як книгу... Надихнула на написання вірша Аманда Лайт #ОЛД https://www.surgebook.com/heavenly_light своїм віршем "Чарівна мандрівка" https://www.surgebook.com/heavenly_light/poem/charivna-mandrivka #топхалтура Вірш написаний для марафону від шановного Самурая https://www.surgebook.com/last_samurai https://www.surgebook.com/last_samurai/blog/3coh2yk
2021-03-23 01:57:56
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Ого!
Відповісти
2021-03-23 04:14:45
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
шановна Аманда, настроение-сволочь ...бури магнитные, дождь на сегодня тоже передавали...да и хейтеры в гости в ЛС пожаловали(((накопилась кучка слёз - негде вылить их всерьёз...а дракончик знает за что их проклинаю. Ты не причём. Так Самурай, Олег Шаула...и я за ними в реальность вернулась)) Твої дракончикам милі... Не переймайся, Амандо
Відповісти
2021-03-23 04:59:49
2
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
)))Так-так-так...,- сказав кулемет))/анекдот старий)
Відповісти
2021-03-24 05:41:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3755
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873