Блог
Всі
Вона
Цитати
Вона існувала мільйони років. Її боялися, не розуміли, ненавиділи. На неї чекали. Про неї молили. Її божествили. Хтось не звертав увагу на неї. Хтось з нею грав.
Вона була буденною. Вона була неочікуваною. Вона вміла брати повільно, довго. Когось одного. Або всіх одразу.
Вона була страшною, бридкою.
Вміла бути красивою, навідь романтичною. Хтось тількі в ній знаходив спасіння. Вона була останньою надією. Вона ж була останнім покаранням. Прокляттям. Але була весь час – до нас, та лишиться після нас. Ім’я їй Смерть.
Смерть була завжди. І є всюди: в лікарнях, на дорозі, в ліжку, на роботі, в школі. Завжди може бути поряд. Не обов’язково при цьому вана буде твоєю.
Будь-якої миті може статися воше знайомство. Або перша та, одночасно, остання зустріч. Остання, як перша, перша, як остання. До неї можна не готуватися, або не бути готовим. Це не страшно, вона прийме вас у будь-якому вигляді.
Уривок з моєї новели «Хатина в гущі лісу».
Книги
Всі
Вірші
Всі
Шум тиші
Я чую вухами
як електричні струми шумлять в проводах
Мабуть зараз зірве дах
Від цього шуму
І суму
Й печалі
Можна я запитаю «що далі?»
Ні
Я закричу
«Мать вашу, що далі!?»
А у відповідь тиша
І шум у стінах
І так кожну днину
( пішла народила дитину )
Коли перестане боліти в грудях?
Коли закінчиться той клятий лютий?
В тиші так гучно, що боляче вухам
А ти мовчи і просто слухай
Внутрішній голос стомився кричати
Як хочеться мріяти
Вбивати
І спати.
А електричні струми шумлять в проводах
І напевно мені таки зірвало дах
0
0
53
