Ну що ти дивишся на мене
Kruhitka Dobro
Ну що ти дивишся на мене своїми несправжніми очима, я бачу наскрізь всю тебе під місячним цвітінням. Ти як завжди безмовно тиха – Біжиш по темних ліхтарям, Від усіх чекаєш лиха, Все це я бачу в твоїх очах. Ну що ти дивишся на мене своїми ласкавими очима, Я бачу в них тільки тебе Під сонячним суцвіттям. Ти як завжди голосно гучна – Біжиш по закуреній дорозі, Тобі все одно чужі слова, Все це я чую в твоєму голосі.
2020-04-02 11:17:32
10
0
Інші вірші поета
Ранок Дурненька Дзиґарі Від ноунейма мовчазній
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Alexia Johnson
@AlexiaJohnsonBosz
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1543
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
861