Одному з моїх янголів
А зорі усміхалися, Коли були у тебе сили. Вони хотіли, щоб ти жив І у очах твоїх жага горіла... Та не судилося лишитись тут тобі- За тебе все рішило небо, А може цього сам ти захотів- Коли та іскорка в твоїх очах згоріла? Але вже пізно щось судить мені Тебе немає поруч з нами. І плакали могутні небеса, І зорі в зорепаді вічнім, Не плакала тоді лиш я, Але ридали душа й серце.
2020-03-24 15:29:51
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1769
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8494