Мій тернистий шлях...
Квіти сяйні, знай, журбу навівають Личко твоє знов мені нагадають. Дощ той, що в ньому любив я купатись Холодом зимним вже може злякати. Міниться час - аж в гаю завиває Вітри пісень сумовитих співають. Барвами ліс урочисто квітчається Серце чуттями повниться й карається. З місяця скельця докупи збираю Мрії свої в них вберу й засипаю. Часу піски виплітають картини Та, що було, вже не вернеться нині. Сенсу життя по світах ми шукаємо Звіку й довіку у мандрах блукаєм. Знов неозорості поклик я чую, Тернами шлях цей нам доля готує. Мій тернистий шлях...
2023-10-16 18:31:30
6
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9475
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13477