Why Can't I
Kayla Faith
Why can’t I love myself the way others say they do? Why can’t I just move on from my past? Why can’t I feel loved like I used to? I brought this upon myself. I have to live with the consequences of my actions, or lack of. I have to live with this hate that I feel for myself. I did this. I let this happen. There’s nothing I can do or say to try and fix things. It’s not as easy as you think for me to move on from this past which haunts. It tears me to pieces everyday. There not a day that goes by where I don’t hurt, hate, and die inside. I can’t love myself because I didn’t love you the way I should have. I should have loved you better. And I’m sorry for what I did to you. But no amount of sorry will fix what I’ve done. So I’ll go now, I’ll take my leave. You won’t have to worry about me. I’ll be gone and I won’t be missed, for I have sinned beyond dismiss.
2018-10-04 22:40:24
1
0
Інші вірші поета
The Screaming of My Blood Death Upon Us All What If The Scars We Share
Інші поети
King Dante
@grotesquecreature
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5654
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16680