Бой с тенью
Часть 1 Последние лучи освещают меня, И Солнце уходит вместе со мной. Там где-то сможем увидеть тебя , И вместе найти тот самый покой. Вот и Тьма пришла ко мне на встречу. Давно не видела безликий образ твой, А когда-то друзьями были ..хм.., замечу, Теперь уж трапа порасла травой. Ты косишь и косишь эту траву, Добраться ты хочешь к сердцу моему, Но я все дальше от тебя отхожу. Никогда я больше тебя не приму ! Говорят, "никогда не говори никогда". Мысль эта по истине беспокоит меня, Я боюсь, что "никогда" станет "иногда", И затем снова поглатит меня. Тут слышу я крики вдали у оврага. Вроде, кого-то на помощь зовут. Подумала я:"вот бедолага, Надо помочь, а не то ведь умрут" На помощь немедля я побежала, Но Тьма проходу мне не давала. Пыталась всячески меня удержать, Из всех сил я пыталась её отбивать . "Зачем тебе это?"- спросила она. "Ты не понимаешь, там помощь нужна!" "Никто не примет доброту твою, А я вот всегда тебя жду." "Хватит!"- тут же крикнула я. Тьма замолчала, а я дальше шла. Я знала, верить ей нельзя, Я и так ей много отдала . Долго иду по незнакомой дороге, И вот я падаю в итоге. Сил нет у меня больше идти , И теперь я хочу кричать "помоги". Но знаю никто мне здесь не поможет . Тактика твоя - боль приумножить. Но до последнего буду бороться с тобой, Чтобы просто остаться собой.
2023-01-05 23:16:41
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2329
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
49
6
788