Nymphaéa

Юлія Ципляк

На поверхню спливають вени, Я відчуваю їх під ніжним дотиком пальців. Вони яскраві на фоні безбарвної шкіри, Вони гарячі на тлі змерзлих серцем блукальців. На поверхню спливають розмиті картини, Забуті спогади й стислі хвилини. Вони - мов тьмяні нитки павутини, Вони - прогнилі у морі перлини. На стелі зростає із мохом латаття - Білява Nymphaéa з листками прокляття. Вологі істоти, небачені оком, Вбивають повільно німим поцілунком. 20.08.2022 *Виноска* Nymphaéa (Німфея) - латинська назва латаття.

2022-11-23 17:41:00

Інші вірші поета

Рояль Ти - єдина, кого я люблю Вогники Під склепінням

Інші поети

Карина Климанюк-Шульська

@Karina_Klimaniuk

آنسة سلحفاة ( سولكاتا)

@sulcata

GRAFO

@grafo

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2635

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12576