З чистого аркуша
Річка змінює русло
Човен на хвилях
Картковий будинок
Зупинився погрітись біля вогнища
Бетон і мозолі
Нове Кричуще ("Я")
Твердість руки
Суцвіття ейфорії
Ти, Я і Місто
Імунітет
Все проекція
Два роки тому я писав
Підсказки у вигляді чисел
Дорога крізь бур'яни
Ігри в психологію
6 місяців літа
Спраглий до життя
Завтра буде!
Стежка
Свій (чужий) хрест
Неонова паличка
Варвар Європи
22 холодні зими
Занепалий ангел на ім'я Азъ
Запахи розталої весни
Заснули думи серце спить
Прокинься, Зоре
Морально застряглий
Врятована гусінь
Несвоєчасні роздуми
Несвоєчасні роздуми
роздуми, що виникають несвоєчасно, але це не значить, що їх не треба записувати; первий день літа;

Особистий запис 01. 06. 2026
Первий день літа. Маки це душі людей, що загинули від цвіту ейфорії;
Я відкладаю роздуми на потім і вже немаю сил пригадати про що там хотів записати. Що я відчуваю і відчуваю я щось як раніше? Я ніби знаю як це жити з колишніми відчуттями але по новому. Суцвіття ейфорії вже не тисне своїм корінням, міцно закріпившись в душі. Але воно завжди було і залишиться зі мною назавжди;

Особистий запис 04. 06. 2026
Ненависть.
Оселилася в моєму серці наче отруйний павук, що розплітає своє павутиння по всій душі. Здається, я став ненавидіти всіх, а найбільше всього і всіх я ненавиджу себе і маю право гнітити себе за своє існування; Тавро нікчеми та ледащо, що порсається в житті ніби хробак у гної;

Особистий запис 05. 06. 2026
Час знову вилізти зі своєї застарілої шкіри та окунути своє оголене, беззахисне тіло у пригоди. Час знову дихати вільно всіма грудьми і не шкодувати про кожен зроблений ковток повітря, якщо воно справді свіже;

ОСОБИСТИЙ ЗАПИС 06. 06. 2026
666 число звіра, що рикає мов лев на людей та шукає кого б поглинути до пащі своєї; народжений під числом 13 та переродився під числом 6;
Я був свідком народження сатани. Начальника землі на сьогоднішній день. Знаю, що він народився у суботу день Сатурна. Я бачив цю землю обернуту в хаос та безлад. І здавалося, що це так і має бути;

Особистий запис 07. 06. 2026
Моє третє око помутніло, а суцвіття ейфорії тепер перетворились на отруйний плющ-дурман, що отруював води і дерева і людей довкола. Своєю кислотою він отруїв мій мозок і душу струїв ба більше постраждало тіло, що ніби всесвітня втома була. Та весь світ тріщав і розколовся на чисельні уламки мозаїки, мов зеркало в якому я бачив лиш власне Его та отруйні кислоти, що сочилися з щелин; Таким був мій кінцевий досвід;
© Йоганн Верес,
книга «Особисті записи 2».
Коментарі