Липень зустрічає зливами
липень зустрічає зливами після спеки, літньою прохолодою;
Особистий запис 05. 07. 2026
Суцвіття ейфорії проросли міцно впустишви коріння. Але вони висохли, загинули, відцвіли й відбуянили рясним цвітом і навіть сльози більше не зрошовували їх та не живили. Вони засохли, зпріли та перетворились на отруйну пилюку, що ніби насінням колючого терену щільно посіялись у моїй душі. Пилюкою, запахами зів'ялої, мертвої лаванди розпорошились та кришталевим інієм застигли на вустах. Мертві лаванди згаслої ейфорії, що я знову вже вкотре клав на могилу колишнього себе;
Особистий запис 15. 07. 2026
Як це сміятися в душі коли сняться кошмари чорного кольору?
Не має бути ні начальника ні керманича наді мною, бо шкідливо це і смертоносно для моєї волі в житті. Не може бути ніякої чорної влади вищої за мене. Я вже зріс та змужнів як дерево, що пустило своє зелене гілля, розплітаючись в просторі, вітаючи сонце й хмари. Та цього ще не достатньо, щоби воля моя не корилась чужій шкідливій волі;
Особистий запис 23. 07. 2026
Мені завжди світило зелене світло. Я бачив у цьому знаки та символіку. Як і багато іншому. Я надаю сенс всьому і шукаю його там де не повинно бути. Наділяю своє життя метафорами, що розкривают полет думки. Що робить життя таким: сповненим змісту. Вже три роки минуло як я скуштував заборонений плід і посадив у собі суцвіття ейфорії. Тепер і вони, зі мною, прилипли наче липкий пил до мене назавжди
Особистий запис 05. 07. 2026
Суцвіття ейфорії проросли міцно впустишви коріння. Але вони висохли, загинули, відцвіли й відбуянили рясним цвітом і навіть сльози більше не зрошовували їх та не живили. Вони засохли, зпріли та перетворились на отруйну пилюку, що ніби насінням колючого терену щільно посіялись у моїй душі. Пилюкою, запахами зів'ялої, мертвої лаванди розпорошились та кришталевим інієм застигли на вустах. Мертві лаванди згаслої ейфорії, що я знову вже вкотре клав на могилу колишнього себе;
Особистий запис 15. 07. 2026
Як це сміятися в душі коли сняться кошмари чорного кольору?
Не має бути ні начальника ні керманича наді мною, бо шкідливо це і смертоносно для моєї волі в житті. Не може бути ніякої чорної влади вищої за мене. Я вже зріс та змужнів як дерево, що пустило своє зелене гілля, розплітаючись в просторі, вітаючи сонце й хмари. Та цього ще не достатньо, щоби воля моя не корилась чужій шкідливій волі;
Особистий запис 23. 07. 2026
Мені завжди світило зелене світло. Я бачив у цьому знаки та символіку. Як і багато іншому. Я надаю сенс всьому і шукаю його там де не повинно бути. Наділяю своє життя метафорами, що розкривают полет думки. Що робить життя таким: сповненим змісту. Вже три роки минуло як я скуштував заборонений плід і посадив у собі суцвіття ейфорії. Тепер і вони, зі мною, прилипли наче липкий пил до мене назавжди
Коментарі