Desabafo

João Ninguém

(18+)
QUERIA MESMO CONFESSAR ALGUMAS COISAS PARA OS PADRES, HÁ! EU SOU UMA CRIANÇA, TUDO QUE VOCÊS ESCONDEM EU VEJO AINDA MAIS COM EXATIDÃO, EU FECHO MEUS OLHOS E ESCUTO A MINHA CONSCIÊNCIA FALAR COMIGO, Ó SEU EGO TÁ MUITO GRANDE, SUA VIDA É MUITO IMPROVÁVEL E INSANA DE DURAR MAIS QUE VINTE SETE, SE VOCÊ NÃO PARAR COM ESSE RITMO VAI MORRER EM DEZESSETE DIAS, CHEGAR AOS TRINTA SOZINHO E DEPRESSIVO, MAS TRISTE QUE AS MULHERES QUE FORAM QUEIMADAS NAS FOGUEIRAS SANTAS. EU VOU USAR O QUE TENHO AO MEU ALCANCE PARA ATACAR E DEFENDER, O RESTO DE INTEGRIDADE QUE RESTA. 04.09.18 08:07PM

2018-09-04 23:09:00

Інші вірші поета

Maquinário Apenas nós dois Eu preciso de você Vento da Mente

Інші поети

Ruslana

@rock_ksolana

Ruslana

@rock_ksolana

Маргарита Чаленко

@marharyta

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

7504

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

1929