Aurora

João Ninguém

Flor do sertão, Que caiu do céu, Eu vim resisti a seca do sertão, Cresceu sem ser aguada por água, mas cresceu ainda mais por ter alguém que a fazia crescer com o seu amor, Que a fazia todo dia se transformar, Ela era incrível, ela e incrível, Ela era linda, e ainda continua linda ainda. Tá passando uma estrela cadente, Vamos fazer um pedido, Não por que tudo que queremos temos contigo. WM 04.08.18 7:42

2018-08-05 03:09:30

Інші вірші поета

100 do 100% Versos Livres Estela parte 4 Renovar Apenas nós dois

Інші поети

Skyee Sky

@Skyee

Мандрагорка Евгений

@ManDragor

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9527

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5378