Aurora
João Ninguém
Flor do sertão, Que caiu do céu, Eu vim resisti a seca do sertão, Cresceu sem ser aguada por água, mas cresceu ainda mais por ter alguém que a fazia crescer com o seu amor, Que a fazia todo dia se transformar, Ela era incrível, ela e incrível, Ela era linda, e ainda continua linda ainda. Tá passando uma estrela cadente, Vamos fazer um pedido, Não por que tudo que queremos temos contigo. WM 04.08.18 7:42
2018-08-05 03:09:30
1
0
Інші вірші поета
Chuva das 10 horas 01.LiricaMente - Sumi (Explícito)+18 Valor parte 3 07. - Um pouco de cada dia, se torna o muito de todos os dias".
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2003
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16614