12. - Figura Atípica
Personagens caricatos são os que definem a vida, amor rende histórias com finais felizes para Disney, retratos de depressão rendem bons produtos livros para se tornarem filmes, vindo o rapaz de ideias infalíveis seu ego é inatingível ele tem medos que o mundo não tem, na escuridão da noite ele vem, enfrentamos ou fugimos mesmo ainda tendo medo, seguimos em frente buscamos as placas vejo pessoas que se perdem por pessoas perdidas como não antes de não saber o que não viu, nem leu só percebeu. Abrem se as cortinas mas um palhaço para vocês rirem, esse é o nosso circo, não ligamos pra causas importantes apenas em fazer você morrer de rir, Mesmo que seja com exploração de animais, trabalho forçada, vida saudável, cigarros poluem pulmões, pensamentos transformam o mundo como forma de canções, a arte incomparável de uma terra sangrenta que mata, e mata sem fim pra eternidade. - Wanderson Miguel 12.09.18 12:36am
2018-09-14 02:50:37
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3757