Without Title
Jesse Athena Campion
ماذا تُسَمّي هذا الشُعور عِندما تَنطَفِئ رَغبتك مِن كُلّ شَيء ، لا تَنجذِب إلى شَيء ، وليس هُنالك ما يُلفِت اِنتباهَك ، عِندما تَشعُر بِفَراغٍ قاتِل داخِلك ؟!
2018-09-12 22:57:29
10
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
fjvvh
فراغ ..........?!¿¡
Відповісти
2018-09-13 20:11:38
2
Jesse Athena Campion
@ Sham Am تأثرت بحكيك
Відповісти
2018-09-14 19:30:31
Подобається
Jesse Athena Campion
@fjvvh ثقب اسود للمشاعر
Відповісти
2018-09-14 19:30:47
Подобається
Інші вірші поета
احتاجك أمي من اجلك حقيقة
Інші поети
Park Joyeol
@Loey88jojo61
Natlyindaeyo
@drewbarry23
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2723
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11523