Конференція
Знайомство під старими зорями
Пробудження
Щось
***
***
***

Гілл зі Сніжаною стояли біля рецепції, Марі вийшли з відділення у супроводі лікарки О’Дім. Дівчина зустріла батьків радісним поглядом, тримаючи в руках маленький кактус і ціпок. Вона оглянула вестибюль, його ніде не було, її здавило груди. Батько підійшов та обійняв доньку.

-М-г-м! — хтось кахикнув з-за спини.

-Сід, і ти тут!

-Я не могла пропустити твою виписку і, здається, ми будемо сусідами деякий час!

-Він не прийшов! — по її щоці скотилась сльоза.

-Як, а то хто? — Сідерія вказала рукою на бічний вхід.

Адам йшов з коробочкою когарійських солодощів, намагався виглядати спокійним, йому майже вдалось. Дівчина відкинула свій ціпок і підбігла, Гілл щось грізно зашепотів на вухо Сніжані.

-І?

-Не знаю що зі мною, я подумала погане! — вона посміхнулась з повними очима сорому.

-Я ж вже казав, що пролетів майже пів галактики, щоб знайти тебе! — Адамові очі промовляли красномовніше за будь-які слова, — хочу тебе поцілувати, але твій батько розіб’є мені обличчя!

-Я говорила з ними, він згодом відійде! Це мені? — Марі шкрябнула нігтиком коробочку.

-Моїй кохані, віддам особисто в руки! — він протягнув солодощі.

-І я тебе кохаю, — прошепотіла дівчина, — забираймося мерщій звідси!

-Слухаюсь й підкоряюсь! Тільки дай хвильку переговорити з твоїм батьком.

Гілл критично розглядав Адама, той був лише трохи молодшим від нього.

-Я буду дбати про неї, можете не хвилюватись!

-Облиш, я знаю свою дитину! Але якщо раптом ти скривдиш її — я відірву твої яйця голіруч, а тоді запхну тобі в горлянку і ніхто й ні що мені не завадить. Ми зрозуміли один одного? — Сніжана наступила чоловікові на носок.

-Більш ніж, — Адам витримав його погляд і відповів, — якщо раптом я її скривджу, то сам собі їх відірву, гарного дня!

Марі йшла під руку зі свої коханим чоловіком до каюти на верхній палубі, дівчина бавилась ціпком. Сідерія крокувала поряд, показуючи їм дорогу.

-Сід, я правильно зрозуміла, Адам працює з тобою?

-Ні, тільки дає консультації у деяких питаннях. Вам ше один блок, а мені тут близенько спуститись, маю достобіса справ, — вона цьомкнула похресницю в чоло і пішла до ліфта.

Наливайко завів її в невеличку, затишну каюту зі здоровенний ілюмінатор в салоні та справжніми дерев’яними меблями.

-Я скоренько в душ, хочу змити з себе цей лікарняний сморід!

-А я приготую чай і Марі, — він клацнув на її руку браслет, — це твій новий омніс, якщо раптом відчуєш себе зле, чи ще щось таке, скажи своє повне ім’я, він викличе мене будь-де в межах Астри.

-Та я лиш в душ!

-Люблю тебе! — Адам поцілував її в губи.

Вода парувала, дівчина піднесла свою ліву руку і довго дивилась на струмені, які змійки стікали та грайливо-шумно падали до долу. Марі взяла мийку намилила і змила. Адам знайшов її за цим заняттям через годину, вона милила, терла та змивала.

-Ч-ш-ш-ш, — він зупинив її руку, його футболка намокла і прилипла до тіла.

-Чому вона не червоніє? — сльози текли по обличчю дівчини рікою.

-Тихо, все добре, — Адам провів пальцем по кисті лівої руки, — відчуваєш?

-Ага! — промовила вона, схлипуючи.

-В цьому імпланті, скоріш за все, немає такої функції, але з чутливістю все норм.

Адам закутав її в банний рушник, підняв на руки легкий дівочий стан і заніс в спальню.

-Ляж біля мене!

-Чай.., — він плюхнувся поряд.

-Не знаю чому, але на мене знову щось найшло, — Марі положила голову на його груди, — як гучно б’ється, ти ж весь мокрий, скидай, — він підкорився.

Вона поцілувала його старий шрам, клацнула рукою застібку ременя, Адам лежав нерухомо, мов закам’янів. Дівчина провела рукою трохи нижче живота, відчувши бажання його плоті, спустилась нижче, штани впали на підлогу разом з мокрим рушником. Вона підкорювала та обезвладнювала, змушувала слухати своє волі – найменшої її примхи та він не смів ослухатись тих бажань. Такою дикою Марі була вперше, не тільки Адам, а й вона сама це — підмітила. Здавалось її шал в той вечір не спинити, але в якийсь момент в неї, ніби перемикач клацнув і дівчина скрутилась калачиком, мов маленьке кошенятко. Зморені вони миттю поснули.

Марі прокинулась від легенької вібрації, омніс моргав повідомленням, вона сонно та ліниво позіхнула, читаючи.

У тебе низький рівень рідини в організмі: мінеральна вода, молоко, сік, Nuka-Cola в холодильнику.

Не забудь прийняти капсули зі слоїка “B”!

Протизаплідних засобів у ванній не виявлено, найближча аптека “AppleFarma” один рівень вниз, потім триста метрів від ліфта в напрямку атріуму.

-Адам, — вона труснула його за плече, — Адам, дивись!!!

-Що сталось, — він протер кулаком очі, — все добре?

-Прочитай!

-Це від КМ, Аллі попереджала про щось таке, вона намагається тримати тебе в оптимальному стані. Я також думаю, що вагітність зараз не на разі, сходжу в аптеку!

-Адам! — Марі скрикнула.

-Ти, хоч маленького?!

-Не хочу нав’язливих порад, я сама розберусь, що, як і коли робити!

-Все добре, я поряд, — він обійняв свою половинку, поцілував її щоку, — давай з малям зачекаємо, хай пройде трохи часу і той стрес підзабудеться. Я тебе кохаю і дитя буде гармонійним продовженням нас.

-Добре! Підемо в аптеку разом — пізніше, а зараз я хочу ще раз.

© Анатолій Івасик,
книга «Ефект».
Коментарі