В хаті темний коридорчик
Ilona Pastushenko
В хаті темний коридорчик Ти почервонів мов помідорчик. У кутку скляна ваза, там стояли білі квіти Ти їх приніс, щоб мене розвеселити. Розмова була напружена Я ними вже перегружена. Сльози хлинули щосили, Чим твої очі мене так покорили. Мені дуже боляче і важко Я не відчуваю ласку. Якби знала, що іншу кохаєш, Була б не зізнавалась. Якби знала, то відпускала б Так сильно не кохала б Заламала б свої руки, стисла серце Байдуже що ось ось розірветься. По грудях лава пробігла Так серце стисла, що важко і дихать. Що мені тепер робити? Сидіти і в’янути як ті мертві квіти. Я вийду в темний коридор Здається починається мій маленький Армагедон.
2018-08-31 09:37:50
4
0
Інші вірші поета
Ти у сні прийшов Ти не знаєш мене
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2362
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2273