Хибне почуття..
Це був пристрасті дурман. Кохала вона його так ніжно, Та не давала волі почуттям. Він був її життям. Та не хотіла вона знову, Відчути біль той! Біля серця. Її душа мале озерце. І з кожним днем вона чекала, Що прийде він чи хоч напише. Та не робив він цього. А може хибне це кохання? Це хибне бачення святого, Такого як нема в нікого. Та всеж вона чекала, І хоч насправді не кохала...
2020-11-26 21:38:02
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Datk Kigot
гаразд) тоді я теж побуду наглою, ти теж оціни мою якусь книгу, не саму першу
Відповісти
2021-03-30 21:38:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8943
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11955