رساله رقم (7)
هذا المساء؛ اغلقت جميع نوافذي المظلمه وسمحت لضوء ان يتسلل لداخلي سلاماً الى نفسي، لاداعي حقا لان نعيش بظلام غرسه البعض بداخلنا ، نفوسنا ضعيفه وطاقه تحملنا ضئيله اذا لابأس من العيش قليلا بدونهم!. _بيلي مارك _
2018-09-01 17:02:57
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
سآتٌۆس
حبيت الكلام ☹♥️♥️
Відповісти
2018-09-01 19:09:53
Подобається
نـُونِه
فعلاً واتفق على كل كلمة 💜
Відповісти
2018-09-01 19:10:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2325
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13105