Letter to my insecurities

Marie

Hi. Well... Here is a letter for you. Dear insecurities, dear fears, dear complex, dear anxiety. I want you to know something. When I see myself in a mirror, when I eat, when I shower, when I dress up... When I live you are here. << You're too fat>> << You're too short >> << Your clothes don't even fit you well>> << You are ugly >> << Your eyeliner isn't even symmetrical>> << She's never gonna like you back, don't even try >> Even when I manage to forget you for a little while, you're never really far from me. You watch me, from a reasonable distance, and you wait. You wait for the perfect moment, the moment when I will be stressed out, the moment when I will be a bit sad, the perfect moment to come again and torment me. And when you find this moment, you jump out from nowhere, you mess up with my mind, you fill my thoughts of your stupid ideas and then you leave me. << Look at the others. They do much better than you will ever be able to do>> Broken. It takes a while to fix the damage you caused. But I do it. Why ? Because I want you to know that I will never, ever let you win once again. And you know who's gonna win ? Me. How ? I will fight back. I will show you that you have no rights to break me with your horrible words. It's been too long. Such a precious time I wasted. But the day has come. I want to be proud of myself. And for that, I will get rid of you, no matter what, I will erase you from my mind. Just wait. And you'll see.

2020-10-23 18:18:50

7

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Marie

@ Pomme Merci pour ce gentil commentaire 💜 J'espère que tu réussiras à vaincre tes peurs/complexes/ton anxiété ou toute chose qui te tracasse ✨ N'oublie pas que tu es plus fort(e) que ces sentiments !

Відповісти

2020-10-23 18:33:02

1

Willow

YES ! WE HAVE TO FIGHT AGAINST OUR INSECURITIES ! C'était beau, c'était un message de courage et tu donne envie de se battre contre ce qui nous rends plus faible. J'ai adoré, je devrais lire ça à chaque que j'ai des moments d'insécurité comme tu le décris.

Відповісти

2020-10-24 13:16:52

1

Marie

@Willow Ton commentaire me touche beaucoup, c'était vraiment le but de mon texte, de donner aux lecteurs envie de se battre, et en lisant les retours, je me dis que j'ai bien fait de le publier après une longue hésitation ! Et si mon poème (ce n'en est pas réellement un mais bref) venait à t'aider ne serait-ce qu'un peu dans les moments difficiles, j'en serais très heureuse ! Merci beaucoup pour ce commentaire 💜✨

Відповісти

2020-10-24 15:30:13

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4834

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11395