Мамо
"Остання година, і в путь, - казала мати сину: На кого ж ти, рідний, мене тут полишиш?" "Мамо, не плач, я скоро повернусь, Пташиною в шибку вдарюсь твою. Соколом в небо ясне полину, І з першим дощиком на землю прийду. Ти тільки чекай мене, мамо, щоднини. Рахуй до зустрічі миті Та заглядай же у кожні шпарини. Я мишкою маленькою до тебе прийду. Мамо, не плач, так судилося, ненько, за рідну країну полинуть в бою. В бою за рідну Неньку - Україну і за щасливу долю твою. Мамо, не плач. З тобою полишу я сина. Ти тільки гідно його рости. Рости у любові, мій янголе сину, Та свою бабусю мені бережи. Рости у любові до своєї Батьківщини, Та мир і спокій її стережи. Люблю тебе, сину, Чекай, я повернусь. Пташиною в шибку вдарюсь твою. Соколом в небо ясне полину, І з першим дощиком на землю прийду.
2023-12-24 22:32:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1957