Мамо
"Остання година, і в путь, - казала мати сину: На кого ж ти, рідний, мене тут полишиш?" "Мамо, не плач, я скоро повернусь, Пташиною в шибку вдарюсь твою. Соколом в небо ясне полину, І з першим дощиком на землю прийду. Ти тільки чекай мене, мамо, щоднини. Рахуй до зустрічі миті Та заглядай же у кожні шпарини. Я мишкою маленькою до тебе прийду. Мамо, не плач, так судилося, ненько, за рідну країну полинуть в бою. В бою за рідну Неньку - Україну і за щасливу долю твою. Мамо, не плач. З тобою полишу я сина. Ти тільки гідно його рости. Рости у любові, мій янголе сину, Та свою бабусю мені бережи. Рости у любові до своєї Батьківщини, Та мир і спокій її стережи. Люблю тебе, сину, Чекай, я повернусь. Пташиною в шибку вдарюсь твою. Соколом в небо ясне полину, І з першим дощиком на землю прийду.
2023-12-24 22:32:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12791
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3298