Автопортрет кінорежиссера. Вітчизняний продукт. 777. Дуже довга секунда.
Щоб побачити Свої очі Обличчя Я не дивлюсь У дзеркало Чи калюжу. Я лише простягаю руку Та бачу себе Бачу очі Обличчя На кінчиках П А Л Ь Ц І В Своїх. Але очі Обличчя Таке Пусте та мине Не забаром Все стане Картинкой. А от бачити Душу Думки Та тишу Це ще треба вміти, напевно. М А Л Ю В Н И К Свій портрет Малює вуглем На піску. Ну а мої Струни картин Краплі вікон Зелені долоні Та Т И Ш А Назавжди У моїх кадрах Створених словом Парканом Мовой Замерзлих Птахів... Все, підпис дата. Я не хочу додому повертатись. Зуб хитається. Треба дістать з кішені ліхтарик. Дядько Бог сердиться на людство, та чи я відповідальний за лютий у травні? Треба робити домашня завдання... Я закінчив школу??? О ні, знову цей сон... - Так, це сон. - О ні, це ти, пляма від бензину дуже схожая на мене? - Так, це я. - Що ти тут робиш? - Я не знаю. Люблю дивитися як ти спіш. Тобі завжди такі дивні сни сняться. - Так я знаю. - Хочеш цитрусове печиво? - Воно знову отруйне, і я знову попаду в пекло де багато дітей, що тягали кішок за хвоста? - Так. - Добре, дякую. М, смачне. З цитрусом? - Так. - З отрутою? - Так. Я зняв навушники. Подивився на людину у краватці на голе тіло. - У вас кожний випуск радіо спектаклів бездарних поетів такий веселий? - Так. - І ви хочете підписати зі мною, Генріхом Володиміровічем контракт на дев'ять ефірів? Скільки ви хочете мені сплачувати за цю єрісь? В мене дуже зайнятий час, я зараз підписую контракт з Голівудом основане на реальних подіях на серіал про афтобіогрофічне життя комах. - Ми збираємся вам сплачувати за кожний ефір по кілограму апельсінів, вас це влаштує. - На таке складно не погодитись... Вам треба звернутися до мого агента, до Комахи Сміт. - Добре. Запишіть тільки під кінець ефіру останні слова, ось ця сторінка - автор, дата, жуйка, і тому подібне. - Добре. Автор: Пляма від чорнил схожая на крадійця сенсу (ні, не бензинова) Рік: коли все закінчилось і почался кризис витамінів. Субстанція: 248, у пляшці з під вина (не вино) Кінорежисер автопортрету: митець Кінорежиссер вірша: митець митця Кінорежиссер життя: митець митця митця. Жуйка: кавуновий орбіт.
2022-12-27 16:24:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2402
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2119