Вступ: ні про що
Кадр перший: Море. Створення комарів, креветок і КУКУРУДЗИ
Кадр другий: дитинство та його дешеве пластмасове щастя
Кадр третій: мистецтво і його смачні магнити
Кадр четвертий: коли ти подорослішаєш, дурний кактус? Або розуміння, що я не рослина а комах
Кадр п'ятий: моя трансгендерна небінарність, абстрактність та кава
Кадр шостий: ти що людина? Помилкккка 404!!
Кадр сьомий: питання????
Кадр восьмий: наївність як перший ознак хвороби душі
Кадр дев'ятий: життя від мистецтва текло - не втекло.
Кадр десятий: сміття - середовище смішних мокриць
Кадр одинадцятий: крапка на віконном склі
Кадр дванадцятий: спогади по дідусям з крилами
Кадр тринадцятий: музи в піжамах
Кадр чотирнадцятий: кицькі чи птахи танцюють уві сні?
Кадр п'ятнадцятий: запрошую на перегляд кіно "кохання мистецтва митцем"
Кадр шістнадцятий: чарівна країна бойлерів і екзотичних фруктів
Кадр сімнадцятий: Малевіч і гравітація
Кадр вісімнадцятий: абсурд, абстракт - і плюшева пташка
Кадр дев'ятнадцятий: та сама жінка-блондинка, котра мене ненавидить
Кадр двадцятий: автопортретна автобіографія відважного комара
Кадр сімнадцятий: Малевіч і гравітація



Грошова сова
Сидить грошова сова
На підвіконні в перламутрі
Грає з місяцем в кокетство
Завиває вовком новорічним:
"Гой на горі під тополею
Сундук золота повний
Повний тапок, повний снігу
Повний маю та зірок"
А місяць відповідає:
"Вісім-вісім? Халлоу? Як чуєш відьма?
Відьмам кредит в россрочку синєокий
Сорок пік, даю грам кави на долоню"
Ха-ха, ух - сміється сова
Снилася її грошова любов вчора.
77777777
Цифра щастя, цифра грошей, цифра режиссера, зберігай собі та став вподобайку смішну якщо хочешь грошей, багато грошей!!!! Щастя здоров'я любові дітачок (перламутрово кам'яних) зірок сов грошей грошей грошей!!!! Отаке смішноє кіно.

Що ти кажеш? Хустинка поламалася?
Нічого, куплю тобі нову, люба. Ти ж знаєш як я обожнюю свою кішечку з орнаменту аквапарка.

Хочу випити. Чаю. Або каву. Або вампіра. З цукром.

Люблю жарти. Вони смішні. В нас з ними багато спільного. Ха-ха!

Павуки пишаються моїми думками. А я пишаюся павуками. Навзаєм. Усе навзаєм.

Хочу щось срібне - чи то помаду, чи кулю.

Павуки зграями літять - красиво. Любі мої, не забудьте хлібу. Та солі. І ще може молока.

І ще може кулю. Або помаду. На ваш вибір, павучки.
© Генрі крадієць сенсу,
книга «Автобіографічний автопортрет незнайомця-комара».
Кадр вісімнадцятий: абсурд, абстракт - і плюшева пташка
Коментарі