Зима (посвящение)
Ты позволь, мое сердце, тебя отогреть. Ты так долго ждала, что болотной травой, А не льдами покрылся широкий тот плес, На который ходила меня ты смотреть. Я в пути повидал много сказочных стран, Ты склони чуткий слух, внемли песне моей. На одном из проворных моих кораблей Я достиг раз земли той, где ходит багрян В водах неба месяц на лодке своей. Я видал, как прекрасны чужие края: Дев эбеновых ряд, жемчугов полный зал, Лишь одно я в пути никогда не встречал — Ту, что краше была бы хоть сколько тебя. Отпусти же, Зима, из объятий своих, Ту, к которой меня домой так влекло. Тишина над водой. Берег глух, берег тих. И родное лицо прячет льдины стекло…
2019-09-23 19:55:52
12
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3950
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4316