Зима (посвящение)
Ты позволь, мое сердце, тебя отогреть. Ты так долго ждала, что болотной травой, А не льдами покрылся широкий тот плес, На который ходила меня ты смотреть. Я в пути повидал много сказочных стран, Ты склони чуткий слух, внемли песне моей. На одном из проворных моих кораблей Я достиг раз земли той, где ходит багрян В водах неба месяц на лодке своей. Я видал, как прекрасны чужие края: Дев эбеновых ряд, жемчугов полный зал, Лишь одно я в пути никогда не встречал — Ту, что краше была бы хоть сколько тебя. Отпусти же, Зима, из объятий своих, Ту, к которой меня домой так влекло. Тишина над водой. Берег глух, берег тих. И родное лицо прячет льдины стекло…
2019-09-23 19:55:52
12
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2163
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16593