Зима (посвящение)
Ты позволь, мое сердце, тебя отогреть. Ты так долго ждала, что болотной травой, А не льдами покрылся широкий тот плес, На который ходила меня ты смотреть. Я в пути повидал много сказочных стран, Ты склони чуткий слух, внемли песне моей. На одном из проворных моих кораблей Я достиг раз земли той, где ходит багрян В водах неба месяц на лодке своей. Я видал, как прекрасны чужие края: Дев эбеновых ряд, жемчугов полный зал, Лишь одно я в пути никогда не встречал — Ту, что краше была бы хоть сколько тебя. Отпусти же, Зима, из объятий своих, Ту, к которой меня домой так влекло. Тишина над водой. Берег глух, берег тих. И родное лицо прячет льдины стекло…
2019-09-23 19:55:52
12
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16694
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13210