Bout de brume
Il écrit des mots sans aucune envie, Aucune suite, aucune vie, Juste lui et son esprit. Et mon âme en lourd lambeaux. Partout, ce flou qui le clou dans son fait ; Il est fou, il le sent, il le désire et le sait. Le froid le gagne, il se hante tout seul. Les étoiles lui paraissent inconnus, et il est seul, ce soir seul, cette nuit seul, il sera seul, peu importe les rimes, peu importe ses mots, déjà jamais il ne sera à la hauteur, et puis jamais il ne se sentira pas seul. C'est la seul fin possible, autant à lui qu'à son poème.
2020-10-22 08:47:36
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Lowen Le Tournesol
J'ai pas envie de juste voter, mais je sais pas quoi dire..
Відповісти
2020-10-22 10:12:52
1
KAYSEE
Je trouve ça magnifique Tu as une très belle plume ~
Відповісти
2020-10-22 17:27:24
1
André Luminaire
@KAYSEE O-oh, merci !
Відповісти
2020-10-22 18:01:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2308
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5515