"Україна"
Мила Україно,
Ненька ти моя,
Звертаюся до тебе від всього серця я.
Батьки на твоїх землях життя мені подарували.
Мене зростила ти, дала мені знання
Міцну родину, друзів, відкриття
Все найкраще ти мені дала.
І з посмішкою сказала:
"Іди, дитя, світ тебе чекає.
Даруй йому своє тепло, допомагай
Та про себе, дівчинко, також не забувай"
І я пішла, невпевнено, з сором'язливістю,
Але із вірою в душі
І завжди знала: ти поруч, допоможеш ти мені.
Твій вітер у полях та спів пташок
На вірний шлях вели
Якщо я падала - з колін підіймали.
І день за днем сильніше я ставала.
Бо ти, Україно, мене готувала.
Але в один день настала війна,
Прийшли супостати
Палити, громити, стріляти, вбивати...
Тебе, моя ненько, на частини розривати.
І тисячі дітей твоїх у полях полягли -
Воїни, люди звичайні.
Нам всім було страшно,
Серце тремтіло, боліла душа...
Та ти тоді сказала: "Рятуйтеся, милі,
Доволі смертей. Прошу вас живіть.
І про мене пам'ятайте"....
І ось, як тисячі дітей твоїх,
Інші землі прийняли нас
Із добром та посмішкою тут до нас,
З великою повагою.
Знай, Україно, люблю тебе я
Ти мені рідна, як мати моя
Ти - друзі, родина, щастя, кохання,
Душі моєї дім,
Початок мого життя.
Україно моя, назавжди ти в серці
І я обіцяю, що будеш щаслива.
Діти твої тобі допоможуть.
Чекай на мене, ненько моя,
Бо все своє життя я буду вертатися додому.
І пам'ятай: ми завжди з тобою
Ніхто і ніколи нас не переможе.
І будеш ти вільна, як пташка у небі.
Люблю тебе щиро, всією душею
І руку поклавши на серце,
З гордістю скажу:
Слава Україні!
Героям слава!
2024-02-02 18:22:04
2
0