Te vagy...
Eperke15
Te vagy az oxigénem a szorult helyzetekben, Te vagy a gyógyszerem a vészhelyzetekben. Te vagy az értelem ebben a borzalomban ami körül vesz, Te vagy az érzelem ebben az unalomban ami lassan őrülté tesz. Miért ilyen nehéz feléd haladnom? Miért ilyen nehéz eléd szaladnom? Miért ilyen nehéz a hiányodat elviselnem? Miért ilyen nehéz a problémáimat nélküled cipelnem? Miért ilyen nehéz az irányodban maradnom? Miért ilyen nehéz a világodban ragadnom? Miért ilyen nehéz nem téged akarnom? Miért ilyen nehéz érted ketté szakadnom? Miért nem lehetek mellette, hogy ő másé ne lehessen? Miért nem tehetek ellene, hogy ő másképp tehessen? Miért akarom, hogy ő is szeressen? Miért harcolok, hogy ő is nevessen? Te vagy a kábítószerem, Te vagy a csábító fegyverem. Te vagy a lélegzetem, Te vagy a végzetem. Vajon csak én láttam őt tökéletesnek? Vajon csak én nem tartottam őt fölöslegesnek? Vajon csak én akartam őt különlegessé tenni? Vajon csak érte próbáltam becsületes lenni?
2019-09-13 16:23:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
MyYurachka
Olyan szép... ❤
Відповісти
2019-09-13 17:47:00
1
Eperke15
@MyYurachka Köszönöm szépen ❤️
Відповісти
2023-02-02 21:49:42
Подобається
Інші вірші поета
Érzések Életcélok?! Gondolatok Látásmód és játékszer módosító
Інші поети
Maee
@Maee
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2400
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
73
1
3375