Situation!
I need to get out of this situation, I said; to be more like the day-fox practically blowing smoke rings out there on the pavement; to be a nice little virus, or spore on the wind with my hair tacky, my swollen hand resting on the edge of a smear on a napkin; to hardly touch things, or access an inbox or die on contact with a purchase order or fellow demon of the backwash. Hell. I don’t know what Jesus had in mind when he said let the day’s own trouble be sufficient for the day all those years ago with the tigers flashing their flanks between the arches of the Colosseum and the older gods in valid circulation, but I suspect that when he dreamed of his imperative getting traction on the future, it wasn’t this one that he saw. Look around. Safety curtains. Death. The big fourth wall. That’s not how the future, or trouble, work at all.
2020-03-23 17:55:15
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
STELLA RAYMOND
Woah.
Відповісти
2020-03-23 18:35:04
2
JENOVA JACKSON CHASE
Ahhh... Damn nice
Відповісти
2020-03-23 23:06:55
2
Enok Mayeny
Thank guys 😍😍😍😍😍
Відповісти
2020-03-24 09:40:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504