Call & Response Between Colonizer & Colonized
Enok Mayeny
Call the medicine man, call the fool, call the owl— Tecolote, tecolote, tecolote. I’ve held the bird so long it can no longer cry. Lean is my nest and colorless. Can you see your face? Always a god behind the mask. Savage layers, intestinal idols. Depths that cannot be uttered. Was there already a war before the soldiers arrived? The shield moves first with feathers, then with snakes. Are you born slave or tyrant? I am vanishing on the threshold. And did they change your language? Look—how odd the word, a pair of eyes and a harsh sound. Interruption— Trance first, then entrance.
2020-05-13 11:50:30
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Valour And Faith
Beautiful 👏👏
Відповісти
2020-05-15 18:10:34
Подобається
JENOVA JACKSON CHASE
@Enok Mayeny yoh..hi.
Відповісти
2020-05-16 04:51:57
1
Enok Mayeny
@JENOVA JACKSON CHASE miss the talk.
Відповісти
2020-05-16 06:54:28
Подобається
Інші вірші поета
Talk to Strangers The Card Tables Optimism Situation!
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504