Altered After Too Many Years Under the Mask
                                              I feel you                                 judging me for                    becoming agoraphobic                    in someone else’s house     I forget how I learned to stroll through      grocery stores as though there is no crisis my elbow cannot touch the middle of my back   my fingers though have found every part of me                     soon no migration of  wild animals will                          be unknown to humans we will chart                          film record publish archive everything                               it gives us something to do while we                                 annihilate beauty poets shoveling                                a quarry that is really an ongoing                                         crime scene investigation                                      a study in vomit imitating                                   vast chronicles of the face                             whatever world we can hold                                 we will never agree our                                   neglect was worth it                                  whatever amount of                               crazy we can imagine                               coming at us double it                                      I found the perfect                                   listening chair nothing                                         but listeners who sit                                           I am sitting in it now                                            listening to my friend                                                    the photographer                                                    whose self-portrait                                                            I find reflected                                                                        in eyes                                                                         of  her                                                                        every                                                                      photo . . . . .
2020-03-30 15:45:16
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
JENOVA JACKSON CHASE
Nice format brother...
Відповісти
2020-03-31 07:03:26
2
Enok Mayeny
Відповісти
2020-03-31 07:13:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504