Температура

Rika Fays

Знаєш, в мене температура Жар охоплює моє тіло І лиш твій дзвінок до мене Вселює в мені надію.... Що за надія!? Що це за страх!? Може трапиться, щось не так... Я чую дивні кроки Не вже прийшов до мене Тихий холодний стук Будь ласка подзвони до мене Лиш останній твій дзвінок Поверне мені дух За жити знов. ° ° ° Та температура піднялась до 38°с Прощатись хочеться мені Та чую твій дзвінок у двері Не вже це сон примарився мені Та ні він врятував життя мені...

2018-05-09 15:45:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Rika Fays

Дякую зараз виправлю)

Відповісти

2018-05-09 15:49:59

Подобається

Інші вірші поета

Он десь далеко... Як ти підеш на війну? Похмуре Перше кохання.

Інші поети

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

anne01

@anne01

Mariah Lovench

@Mariah_

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5490

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2479