Один із сотні віршів про кохання...
Холодними руками тримаю чашку чаю, Котрий і сам уже як лід, Нічого навкруги не помічаю, Адже підсліджую думок своїх політ. Думки д мої далеко десь, з тобою, Душа також з тобою вже живе, А серце все ж наповнене журбою… Та й рана на руці не скоро заживе. Кожна секунда в мене на рахунку, Коли ти поруч – час немовби птах летить. Весь час чекаю зустрічі дарунку, Коли ж далеко ти – годинникова стрілка все стоїть. Чекаю з нетерпінням часу того, Коли з тобою щастя я знайду своє, Бажатиму я лиш тебе, одного, І чути все життя серцебиття твоє.
2018-11-10 15:41:59
8
0
Інші поети
ann a
@laccanelle
Таня
@kaktysss
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1326
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4078