My lost war
Для мене перемога не настане, Не святкуватиму її з тим, хто лишився, Війна ця програна давно, в той самий ранок, Коли без тебе жити світ навчився. Так неочікувано і жорстоко, без права вибору, І шансу на життя, Нас поділила темрява ця однобока, Обрав за мене, де залишусь я. Нас зрозуміти міг би той, хто любить, Хто поховав свій найдорожчий скарб із всіх, Хто з втратами змирився, той осудить, Для них мій відчай - непокірний гріх. Не святкуватиму я з ними перемогу, Невиправдано гіркою для мене є ціна, Ти знаєш, того ранку теж з тобой померла, Хоч і фізично ще для всіх жива.
11.10.2023
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2636
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1766