Страшно тоді..

Дарія Кузьмів

Страшно тоді коли, людина кінчає з життям Коли ти стоїш перед вибором жити і вмерти Страшно тоді коли ти втрачаєш рідних батьків Живі вони були а зараз вже ні Страшно тоді коли люди знущаються з тебе Коли думають що кращі за інших вони. Страшно тоді коли люди байдужими стануть Коли світ напевно зів'яне від них А у цьому житті боятися треба людей Бо вони є жорсткіші за всякі машини У страху меж немає , є тільки границі Які ми будуємо самі кожен раз. Тому забий ти на всіх і думай про себе Бо у твоєму житті головою є ти

2018-09-23 10:20:52

Інші вірші поета

Час Війна 21 ст.

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Hezekiah Jackson

@Hezekiah

Elly Elly

@loosenoose

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16382

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2162