L'existence de l'âme
Beaucoup n'y croit pas. Seule raison, personne ne la voit. Pourtant elle se regarde dans le miroir, masque dans la main, et se dit que ce sont des choses qui vont au-delà de l'entendement. Elle ressent des sentiments, des émotions, l'envie de pleurer, de rire, et par-dessus tout, la peur. La peur de ne voir que le Néant, cette peur continuelle qui lui pousse, une fois de plus, à se regarder ce qu'elle est devenue. Mais qui peut la voir et lui dire ? Elle n'existe pas.
08.11.2020
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Je Oula Magnifique J'ai pas les mots, tu écris beaucoup trop bien
Відповісти
09.11.2020, 06:21
1
CyberKy
@KAYSEE Wow... merci beaucoup, merci
Відповісти
09.11.2020, 16:10
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1577
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1526