Вільний вірш
Твоя м'ята Зірвана-спалена, Попелом розсипана. То був, мабуть, Дурман, опіати. За безцінь я віддав тій ямі, Де спокій віднайшли дурмани, Квіти, каву і розмови. Хай спочиває, я засиплю; землею молодою. Зросте там все травою. Нехай буяють там бур'яни І терен, і троянди. Таке красиве і колюче. І кожен, хто захоче відкопати, - Відчує не свою, а чужу втрату, Смуток, тишу та... Біль самотній, невимовний.
2021-02-13 09:31:57
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3154
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3938