Лев
Creatore di poesie
Там, за сонячною брамою, Між хащ міських дерев, Спить поза всякою драмою, Спить, позіхає прекрасний лев. Місяць краси величної, Світло мрійливих зірок - То є йому так звично: На гриві з сузір'я вінок. Хто би подумав, що справді, В місті живуть казки? Чесно скажу, по правді - Дивуюсь такій я красі: Вдень очі горять блакиттю, Грива, як сонце, пала, Тепер і мені це звично - Бувають на світі дива!
2021-07-09 16:00:55
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Яровая
Чудово!
Відповісти
2021-07-09 16:09:48
3
Creatore di poesie
@Анна Яровая дякую!
Відповісти
2021-07-09 16:18:30
Подобається
Інші вірші поета
Роса Забуте Еклектика Ніхто
Інші поети
Zahraa
@zahraasaeed
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2503
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2566