Вирок
Ти казав, що моє волосся із квітів, Ти мені присягався тоді, що любив, Казав це зимою, казав це і влітку, А сам же Марічку за хутір водив... Я плакать не стану і не сподівайся, Мій вирок буде страшніше цих сліз, Ми не у церкві: кайся — не кайся, Та ти не минеш підготовлених гріз.
2022-12-26 16:44:24
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Пані Зефірка
життя таке, що поробиш
Відповісти
2023-01-13 23:16:38
Подобається
Пані Зефірка
тож нащо тоді залишатися із людиною, якій ти не потрібна? Бо надія жива до останнього. Інколи краще позбутися
Відповісти
2023-01-13 23:17:58
Подобається
Твоя Відьма
Пречудово!
Відповісти
2023-02-13 19:36:06
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3381
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5119