تعبت
Monia Zanata
تعبت من صُراخكِ بوجهي تعبت من كوني أصمت رغم وجود آلاف الكلمات بداخلي و لكني أحاول منعها من الخروج أنتِ لا تعلمين بكم أُعاني لأحظي برضاكِ أنا أكتم رغبتي بالصراخ و هذا يؤلمني حقاً و لكن ماذا عساي أفعل؟ فأنتِ بالنهاية... والدتي
11.09.2020
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Black flower
آآخ يا أمي .. آخ .. ماذا عساي ان أفعل أيضا ﻷجلك .. لقد مللت
Відповісти
24.04.2021, 00:41
1
Інші вірші поета
الطموح - انا اراك كُن نفسكَ
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2636
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4848