Мене згадавши
Мене згадавши, посміхнешся ти..
І ким я був, згадаєш ти напевно.
Для кого я писав свої вірші?
Для тебе тільки, тільки лиш для тебе..
Колись гадав, що буду завжди молодий..
Роки свої, я марнував даремно.
І що сказати, мав би я тобі..
Пробач, що промовчав тоді.
Я думав тільки лиш, про себе..
Пробач що квіти, не дарував частіше.
Не у свята, а так у дні прості твої.
І тільки вітер спогадів моїх.
Розвіє смуток цей нестерпний..
Який сидів, залізно у мені..
І ким я був, згадаєш ти напевно.
Для кого я писав свої вірші?
Для тебе тільки, тільки лиш для тебе..
Колись гадав, що буду завжди молодий..
Роки свої, я марнував даремно.
І що сказати, мав би я тобі..
Пробач, що промовчав тоді.
Я думав тільки лиш, про себе..
Пробач що квіти, не дарував частіше.
Не у свята, а так у дні прості твої.
І тільки вітер спогадів моїх.
Розвіє смуток цей нестерпний..
Який сидів, залізно у мені..
Коментарі