Sexo

-Rayures

¿Por qué no puedo hablar sobre la sexualidad normalmente? ¿Por qué es un tema de adultos? ¿Será porque incluye a los genitales? Soy muy pequeña para saber como se usa un preservativo ¿Pero de repente me convierto en un adulto cuando quedo/dejo embarazada? ¿Por qué a los niños se les dice que los trajo la gaviota? ¿Acaso no tienen el cerebro suficiente para asimilar que fueron concebidos cuando sus dos padres tuvieron sexo? ¿Quedarán traumados quizás? ¿Por qué la educación sexual solo toma por arriba lo que es realmente la sexualidad? ¿Por qué solo nos nombran los genitales y no lo que va más allá? ¿Es porque somos muy pequeños? ¿Cuándo seremos grandes? Y cuando seamos grandes ¿Cómo sabremos poner un preservativo? ¿Cómo si en realidad nunca nos quisieron enseñar? ¿A caso quieren que nos enteremos por otro lado? Que investiguemos nosotros ¿O es que acaso les da incomodidad a ELLOS?

09.08.2020

7

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11443

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1907