Sexo

-Rayures

¿Por qué no puedo hablar sobre la sexualidad normalmente? ¿Por qué es un tema de adultos? ¿Será porque incluye a los genitales? Soy muy pequeña para saber como se usa un preservativo ¿Pero de repente me convierto en un adulto cuando quedo/dejo embarazada? ¿Por qué a los niños se les dice que los trajo la gaviota? ¿Acaso no tienen el cerebro suficiente para asimilar que fueron concebidos cuando sus dos padres tuvieron sexo? ¿Quedarán traumados quizás? ¿Por qué la educación sexual solo toma por arriba lo que es realmente la sexualidad? ¿Por qué solo nos nombran los genitales y no lo que va más allá? ¿Es porque somos muy pequeños? ¿Cuándo seremos grandes? Y cuando seamos grandes ¿Cómo sabremos poner un preservativo? ¿Cómo si en realidad nunca nos quisieron enseñar? ¿A caso quieren que nos enteremos por otro lado? Que investiguemos nosotros ¿O es que acaso les da incomodidad a ELLOS?

2020-08-09 14:07:25

7

0

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4287

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5217