Моє шосе
У співавторстві з прекрасною @Rousi_Rey ~•~ ~•~ ~•~ ~•~ ~•~ Візерунки на стелі заважають спати, Тіні на моєму ліжку досі лежать без тями. Я все чекаю, поки ти встанеш І телефон візьмеш, На годину глянеш. Знайдеш спокій серед моїх обіймів, Зацілованою принцессою станеш, І не залишеш ні на мить мене на самоті, Ти моєю королевою станеш. Квіти на столі, Безлад із посудом— Це спогади про вечерю І вчорашню втому. Твої прохання, Наше кохання, Почуття між нами, І наший перший поцілунок.. До біса віскі, Мені потрібні твої дурмани, Твій коньяк, Що у грудні Подарував мені пристань, Без страждань і запитань, Просто дав сотню оповідань. Писав для тебе я вірші, Хотів сходити у кіно на фільм, Лиш ми у двох..без нікого–самі, Нам би попкорн І зорі на видноті. Дивитись на них, За руку триматись. Я хочу стати твоєю зорею.. І птахом до тебе повертатись, Літати над нічоною алеєю. Співати як пташка, Ставати у танго з тобою. Байдужа мені моя втома, Аби зустрічатись весною. І всі сезони нам би бачити довіку, Тримаючись за кохання й турботу. Хотів би знати твої почуття, Та, на жаль, ти терпиш усе.. Мені не погрожує навіть твій суддя, Бо твоє кохання— це ''стоп'' на моєму шосе.
2023-08-06 15:40:32
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3332
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5575