Втома
Та скільки ж можна! Я втомився жити! У темряві кромішній між печалі Дивлюся тихо з вишньої орбіти, На те, як розбиваються скрижалі. Живу для когось, а собі оскома. Лишня людина в чорноті пустій. І втома. Втома. Лиш постійна втома. І для своїх бажань лиш крик: постій! Що хочу я - нікого не хвилює. Лише піклуйся все і всюди лізь. Життя йде повз і відчаєм вирує, І бачу лиш осудні морди скрізь. Болить душа і біль цей загасити Не знаю як. Кричати в пустоту? Клеймом розжареним лиш руку припалити: Фізичним болем вбити самоту. Може нарешті вже для себе жити? Робити те, що перше хочу Я? Та дивлюсь лиш з високої орбіти, Як засихає стоптана рілля.
2025-02-18 21:06:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3514
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2203