Душе моя
- Душе моя, чому болиш? Чому ти плачеш на що день? Чому у злобі тріпотиш Посеред радісних пісень? - Та ж я одна. Та ж я сама. Та ж одинока день від дня. Та ж можу лиш глядіть притьма, Як все навкруг одна бридня. - Душе моя, як помогти? Тебе як витягти з біди? Як захистити й схоронити Від злого року самоти? - Не захистиш і не схорониш. Мені не зможеш помогти. Як спробуєш - ще більше зраниш, І вже не будеш далі йти. - Душе моя, то що робити? На кого віру покладу: Чи на зірки, що з-за орбіти, Чи на підземну злу біду? (- Живи. Молись. Довірся Богу. Забудь і вір, хоч важко все. Лиш звідти жди на допомогу - Це може щастя принесе.) / (- Не поклаладай нікому віри, І не роби нічого ти. Такі в мені набиті діри, Що радості не віднайти.)
2024-03-22 13:19:31
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ваші вірші вражають витонченістю🙃
Відповісти
2024-03-25 20:04:06
1
П'еро
@Н Ф Щиро дякую
Відповісти
2024-03-26 06:44:08
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11841