Душе моя
П'еро
- Душе моя, чому болиш? Чому ти плачеш на що день? Чому у злобі тріпотиш Посеред радісних пісень? - Та ж я одна. Та ж я сама. Та ж одинока день від дня. Та ж можу лиш глядіть притьма, Як все навкруг одна бридня. - Душе моя, як помогти? Тебе як витягти з біди? Як захистити й схоронити Від злого року самоти? - Не захистиш і не схорониш. Мені не зможеш помогти. Як спробуєш - ще більше зраниш, І вже не будеш далі йти. - Душе моя, то що робити? На кого віру покладу: Чи на зірки, що з-за орбіти, Чи на підземну злу біду? (- Живи. Молись. Довірся Богу. Забудь і вір, хоч важко все. Лиш звідти жди на допомогу - Це може щастя принесе.) / (- Не поклаладай нікому віри, І не роби нічого ти. Такі в мені набиті діри, Що радості не віднайти.)
2024-03-22 13:19:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ваші вірші вражають витонченістю🙃
Відповісти
2024-03-25 20:04:06
1
П'еро
@Н Ф Щиро дякую
Відповісти
2024-03-26 06:44:08
1
Інші вірші поета
Я знаю Вечірній вітер Амвон Подарунок Немезиди
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2367
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16750