TØXSICK
It's hard to keep sanity when every friend becomes your sworn enemy, I am not crazy I just lost my patience when everyone started to devalue me, I feel like a patient, or worse, like a guinea pig, Violence is my passion, are you surprised? Crush your skull with a piece of brick, They cut my skin and when the blood drained they licked, They felt like they were dominating the weak, But the weak just harbored anger, Sharpen the blade and then swing later, After putting all the facts together, I realized that after the murder, only after it'll I start to feel better I walk past the graves, I see the ghosts who can't find a place for themselves, I can't feel my breath, I can feel their suffering and pain they went through in hell, I'm afraid to become like them, I want to fall asleep after death, I want to escape the nightmare and fall into a deep sleep, I want to escape the nightmare and fall into a sweet dream, I was constantly hiding from the fire, but it found me, I'm bleeding, I have no more tears left to cry, it fucking hurts while I'm breathing, Add shards of glass to my plate while I can't see, It hurts to death when they hide their hatred behind the smiles they wear, It's a knife in the back, I walk on blades mixed with glass and bleed, I became poisonous, toxic, sadistic; when you saw me being pierced with blades, did you care? It's hard to keep your common sense when everyone stabs you with blades while laughing...
2021-06-22 11:00:56
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nashi
Wow! 👏👏
Відповісти
2021-06-23 11:32:25
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6189
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2448